Шаблоны Joomla 3.5

Понеділок, 02 липня 2018 15:59

На базі ЛьвДУВС презентували «Механізм малих кроків» відновлення цілісності України (ВІДЕО)

Written by
Rate this item
(0 votes)

2 липня на базі Львівського державного університету внутрішніх справ відбулась презентація Стратегії відновлення цілісності України і деокупації Донбасу «Механізм малих кроків». Участь в обговоренні документу взяли представники органів державної влади, громадських організацій, правоохоронних органів, адвокатури, засобів масової інформації, науковці закладів вищої освіти та наукових установ.

«Перед тим, як робити якісь конкретні кроки, доцільно на рівні дискусії обговорити цей процес із громадськістю, фахівцями у галузях права, соціології, політології, комунікації. Адже треба зрозуміти, що повинні робити державні органи, громадські організації, правоохоронні органи у процесі відновлення територіальної цілісності України. Питань є досить багато: як відновлювати соціальну інфраструктуру та механізм функціонування органів державної влади, як забезпечити право громадян на вибори, як запровадити діяльність правоохоронних органів, як відбити бажання агресора втручатися у справи України тощо. Відтак подібні публічні обговорення є важливими й актуальними, вони покликані допомогти знайти правильне рішення», – розпочав захід ректор ЛьвДУВС Роман Благута

Далі про мету та загальні положення Стратегії відновлення цілісності України і деокупації Донбасу «Механізм малих кроків» проінформував присутніх керівник управління у справах учасників АТО Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України Олексій Ботнаренко: «Ключова мета цієї програми – інформаційно-комунікативна. Ми повинні довести суспільству, що готові працювати. Я щиро сподіваюсь, що з того боку також прагнуть налагодити стосунки та повернутись до мирного життя. Треба усвідомлювати, що ми всі певною мірою повинні йти на поступки. Правда вона єдина, але прийти до неї складно. «Механізм малих кроків» – не ідеальний. Ми тут зібрались, щоб знайти слабкі місця і, можливо, запропонувати варіант рішення».

Обговорення відбувалось за окремими питаннями законодавчого забезпечення та реалізації механізму основних положень Стратегії, як зокрема: відведення військ; миротворча місія; місцеві вибори; державні інститути; відновлення інфраструктури; повернення переселенців та ін. Кожен із присутніх висловлював свої думки і бачення цього процесу. Хтось виступав за більш радикальні методи, хтось наполягав на необхідності дотримання загальноєвропейських норм права. Дискусії також точились навколо проектів законів України про амністію та про колаборантів. 

Професор кафедри кримінального права та кримінології ЛьвДУВС Вячеслав Навроцький запропонував створити концептуальний акт, який би містив норми, що охоплюють загалом питання амністії, відповідальності, майбутньої виплати/невиплати пенсії, застосування обмежень і т.д.: «Однозначно, обійтися чинними нормативно-правовими актами неможливо, за винятком хіба що Кримінального кодексу, який є універсальним та охоплює ті діяння, що відбуваються на Донбасі. Надіюся, наше сьогоднішнє обговорення сприятиме усвідомленню кінцевої цілі, яку ставимо перед собою, – єдина мирна Україна». 

Ігор Балинський, представник Школи журналістики Українського католицького університету, кандидат наук із соціальних комунікацій, переконаний, що Стратегія потребує публічного обговорення: «Мені не вистачає медійних інструментів для того, щоб зробити її альтернативою Мінського дискурсу. Це повинна бути не внутрішня комунікація, а суспільно-медійна, і автори цього документу мали б, окрім юридичних аспектів, передбачити чітку медійну стратегію». 

Оксана Томашук, заступник керівника апарату Львівської обласної державної адміністрації, також переконана, що немає сенсу вживати радикальні дії без підготовки інформаційного плацдарму: «Потрібно показати не населенню України, як ми піднімемо окуповані території, а показати окупованим територіям, як піднялася Україна. Темпи економічного зростання, соціального захисту населення, правового захисту мають розвиватися в державі таким чином, щоб мешканці тимчасово окупованих територій, дивлячись на це, розуміли, що вони живуть неправильно». 

Професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені І.Франка Сергій Рабінович запропонував запровадити нові тимчасові інституції за прикладом країн Африки та Південної Америки, в яких свого часу діяли комісії правди і примирення: «Ці комісії, на відміну від судових органів, уповноважені почути жертв. Комісії не обмежуються якимись індивідуальними точковими рішеннями. Їхнє завдання – встановити причини і наслідки того, що сталося. Так, девіз південноамериканської комісії: «Правда – шлях до примирення». Це в жодному випадку не є панацеєю, діяльність таких комісій доповнює діяльність судових органів. І мені видається, що в умовах України цей інститут може бути корисним». 

Наталія Карпенко, доцент кафедри психології діяльності в особливих умовах ЛьвДУВС, у своєму виступі наголосила, що людина – істота соціальна, і вона не може існувати та розвиватися, коли не забезпечені зв’язки з іншими людьми: «Зрозуміти психологію людини, вплинути на неї, означає зрозуміти її потреби і зробити щось для їхнього задоволення. Я абсолютно погоджуюся з думкою колег, які говорили, що ми маємо підготувати плацдарм у всіх відношеннях, в тому числі і на рівні комунікації. Нам важливо, щоби ми несли ідею примирення, показували, що примирення можливе між конфліктними сторонами».

Всі ідеї, зауваження та пропозиції, що прозвучали сьогодні, знайшли своє відображення у резолюції конференції, що буде надіслана для опрацювання у Міністерство внутрішніх справ України.

Read 643 times